Лівун Наталія Анатоліївна,
учитель-методист, учитель
історії Пнівської
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів
Надвірнянської районної
ради Івано-Франківської області,
Островський Валерій Васильович,
завідувач відділом
суспільних дисциплін
лабораторії суспільно-філологічних
дисциплін
Івано-Франківського
обласного інституту
післядипломної
педагогічної освіти
Видатні постаті України середини
ХVІ – ХVІІІ століть
Програма допрофільного курсу. 7 клас
Пояснювальна записка
В умовах
становлення українського громадянського суспільства, перед історичною освітою
постає завдання запропонувати підростаючому поколінню не лише сукупність знань,
але й сприяти формуванню його національної свідомості, почуття гордості за
власний народ і державу, бажання сприймати ідеї гуманізму та загальнолюдських
цінностей. Серед таких цінностей – розуміння й усвідомлення місця і ролі
особи в історичному процесі.
Життєписи
історичних осіб постійно ставали і стають предметом професійних зацікавлень
багатьох представників суспільствознавчих дисциплін. З наукової точки зору
персоналістика, як складова історіографії, продовжує користуватися незмінною
популярністю у колах дослідників минулого.
Постійною є
цікавість учнів до видатних людей минувшини. Це пояснюється не лише
привабливістю біографічного матеріалу конкретних осіб, але і тим, що крізь
призму їхнього життя можна розкрити усю розмаїтість реальних історичних
обставин, краще зрозуміти ті умови, в контексті котрих вони діяли. Окрім того,
знайомство школярів з життєписами видатних діячів не тільки розважає, а й
змушує задуматись над сутністю влади, величчю, внутрішніми переживаннями,
місцем можновладців і простих людей в оточуючому світі, над їхніми обов’язками,
ступенем особистої свободи.
За радянських
часів вирішальну роль в історії відводили народним масам. Однак вона не може
відбуватися без конкретних персон та поза їхньою свідомістю, ментальністю,
ідеологією чи соціальною поведінкою. Загальний хід суспільного розвитку
визначається геополітичними, природними, іншими об’єктивними закономірностями,
а видатні постаті змушені діяти у рамках оточуючого їх середовища. Вивчення
персоналістики допоможе учням зрозуміти причини, через котрі діяльність
найвідоміших постатей України не привела до здійснення їхніх мрій та планів: не
вдалося зберегти незалежності держави. Тому знайомство школярів з історичними особистостями
відзначається на сьогодні науковою новизною й навчально-виховною актуальністю.
Мета курсу. 1. Ознайомити учнів з життєписом
та діяльністю видатних особистостей України кінця XVI – XVIII століть;
показати їх вплив на хід історичного процесу; сприяти осмисленню ролі людини в
історії.
2.
Формувати історичні уміння і навички, розуміння
цілісності суспільного життя, розвивати логічне мислення учнів. Вчити працювати
з додатковою літературою, на її основі аналізувати різноманітні події і явища,
робити висновки. Розвивати вміння висловлювати свої думки як усно, так і
письмово, бачення різноманітних способів розв’язання однотипних проблем.
3.
Виховувати особистісні бачення, почуття толерантності і
поважного ставлення до інших точок зору, риси громадянської самосвідомості.
Особливості, структура та зміст програми. Запропонований курс дає
змогу учням, досліджуючи особисте життя та діяльність видатних людей, глибше
розуміти історичний процес, осмислити місце і роль особи в ньому.
Програма «Видатні
постаті України середини XVI – XVIII століть» розрахована на один рік
навчання – тридцять п’ять годин у восьмому класі і може використовуватись при
вивченні як окремого допрофільного курсу, так і в класах з поглибленим
вивченням історії. Тематика підібрана і складена відповідно до програми
загальноосвітніх навчальних закладів з історії України, а також вікових
можливостей та особливостей психології школярів даного віку. Кожен змістовий блок містить вимоги до загальноосвітньої
підготовки учнів.
В процесі
вивчення окремих тем варто поєднувати самостійну дослідницьку роботу
восьмикласників з розповідями вчителя. Обов’язковою є демонстрація
різноманітних зображень постатей. Педагог повинен залучати учнів до роботи з
додатковою літературою, вчити аргументовано і толерантно відстоювати свою точку
зору.
Для
додаткової мотивації та залучення дітей до пошукової роботи в запропонованому
курсі передбачені уроки узагальнення. Їх рекомендовано проводити у формі
захисту учнівських творчих робіт. Школярі можуть написати реферат, підібрати
джерела та документи для вивчення життя і діяльності того чи іншого історичного
діяча, зібрати картотеку книг і статей з даної проблематики, скласти кросворди,
ребуси, підготувати малюнки, портрети тощо.
Запропонована
програма не обмежує творчості вчителя, тому кожен педагог може доповнювати її
на власний розсуд і змінювати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми,
не порушуючи хронологічної та логічної послідовності.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Вимоги
до загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
Урок 1. Вступ. Основна мета та завдання курсу.
Загальна характеристика українських земель упродовж середини XVI – XVIII
століть. Роль особи в історії.
|
Учні
повинні:
-
усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в
системі шкільної історичної освіти;
-
орієнтуватися в перебігу українського історичного
процесу упродовж середини XVI – XVIII століть
|
|
Урок 2. «Некоронований король України» Василь-Костянтин
Острозький. Родина Острозьких. Політична діяльність князя В.-К. Острозького.
Люблінська унія і українська опозиція. Князь і козацтво. Академія в Острозі.
Князь В.-К. Острозький і Берестейська унія: трансформація поглядів.
Останні роки життя.
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом
Василя-Костянтина Острозького
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Василя-Костянтина Острозького,
використовувати історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом
Василя-Костянтина Острозького, визначати їх хронологічну послідовність,
віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Василя-Костянтина Острозького;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом
Василя-Костянтина Острозького;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Василя-Костянтина Острозького;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Василя-Костянтина
Острозького та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості
Василя-Костянтина Острозького
|
|
Урок 3. Роксолана – найвідоміша українська
бранка. Татарське лихоліття на галицькій землі. Настя Лісовська. Шлях до
Стамбула. Дружина султана. Двірцеві інтриги і таємниці. Зв’язки з Україною.
Роксолана в творах мистецтва
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом
Насті Лісовської
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Насті Лісовської, використовувати
історичні джерела для її характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Насті
Лісовської, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Насті Лісовської;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Насті
Лісовської;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Насті Лісовської;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Насті Лісовської та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Насті
Лісовської
|
||
|
Урок 4. «Український кондотьєр» Дмитро Байда-Вишневецький. Нащадок князів і
королів. Фундатор Запорозької вольності. На службі у монархів. Дмитро Байда-Вишневецький
у поезії та народній творчості.
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом
Дмитра Вишневецького
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Дмитра Вишневецького, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Дмитра
Вишневецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Дмитра Вишневецького;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Дмитра
Вишневецького;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Дмитра Вишневецького;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Дмитра
Вишневецького та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Дмитра
Вишневецького
|
||
|
Урок 5. Козацький володар Молдови Іван Підкова. Походження козацького
ватажка. «Вода, що гнула підкови» – версії про прізвище та прізвиська
Івана Підкови. Походи в Молдавію. Молдавський володар. Мужня смерть
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом
Івана Підкови
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Івана Підкови, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана
Підкови, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Івана Підкови;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана
Підкови;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Підкови;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Підкови та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Івана
Підкови
|
||
|
Леп’явко С.
Козацькі претенденти на молдавський престол (1578–Урок 6. «Цар Наливай» Северин Наливайко. Дитинство та юність
Северина Наливайка. Сотник князя В.-К. Острозького. Молдовський похід.
Козацький гетьман. Солоницька трагедія. Легенда про розпеченого мідного
бика – страта Северина Наливайка.
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом
Северина Наливайка
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Северина Наливайка, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Северина
Наливайка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Северина Наливайка;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Северина
Наливайка;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Северина Наливайка;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Северина Наливайка
та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Северина
Наливайка
|
||
|
Урок 7. Самійло Кішка. Перші згадки про Самійла
Кішку. Самійло Кішка і козацькі морські проходи. Турецька неволя і славна
втеча. Молдавська кампанія і Лівонська війна. Самійло Кішка в українській
літературі
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Самійла
Кішки
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Самійла Кішки, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Самійла
Кішки, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Самійла Кішки;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Самійла
Кішки;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Самійла Кішки;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Самійла Кішки та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Самійла
Кішки
|
||
|
Урок 8. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Дитячі роки Петра
Сагайдачного. Формування світогляду. Прихід на Січ. Створення регулярного
козацького війська. Походи у Крим і Туреччину. Московський похід.
Культурно-просвітницька діяльність. Автономістські настрої гетьмана.
Хотинська кампанія 1621–1622 рр. Доля золотого меча Петра Сагайдачного
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра
Сагайдачного
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Петра Сагайдачного, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра
Сагайдачного, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Петра Сагайдачного;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра
Сагайдачного;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Сагайдачного;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Петра Сагайдачного
та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Петра
Сагайдачного
|
||
|
Урок 9. Український «Гуттенберг» Іван Федоров. Московський і
Заблудівський періоди в житті Івана Федорова. Переїзд в Україну.
Книгодрукування у Львові. Засновник друкарні в Острозі. Роль Івана Федорова у
розвитку українського книгодрукування
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом
Івана Федорова
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Івана Федорова, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана
Федорова, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Івана Федорова;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана
Федорова;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Федорова;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Федорова та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Івана
Федорова
|
||
|
Урок 10. Гальшка Гулевичівна. Перша українська
меценатка. Становлення Києво-Могилянської академії. Покровителька Київського
братства. Опіка Луцького братства
|
Учні повинні
знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Гальшки
Гулевичівни
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Гальшки Гулевичівни, використовувати
історичні джерела для її характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Гальшки
Гулевичівни, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Гальшки Гулевичівни;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Гальшки
Гулевичівни;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Гальшки Гулевичівни;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Гальшки Гулевичівни
та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Гальшки
Гулевичівни
|
||
|
Урок 11. Узагальнювальний
|
|
||
|
Урок 12. Іов Борецький. Становище української церкви
на початку ХVII століття. Початки життєпису Іова Борецького. Львівський
період діяльності. Заснування Київської братської школи. Митрополит і
полеміст. Спадщина Іова Борецького
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Іова
Борецького
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Іова Борецького, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Іова
Борецького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Іова Борецького;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Іова
Борецького;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Іова Борецького;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Іова Борецького та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Іова
Борецького
|
||
|
Урок 13. Український церковний реформатор Петро
Могила. Нащадок молдавських господарів. Від чернецтва до митрополичої кафедри.
Реформи Петра Могили. Учений-богослов. Культурно-просвітницька діяльність.
Внесок Петра Могили в розвиток української церкви та культури
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра
Могили
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Петра Могили, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра
Могили, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Петра Могили;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра
Могили;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Могили;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Петра Могили та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Петра Могили
|
||
|
Урок 14. Узагальнювальний
|
|
||
|
Уроки 15-16. Творець козацької держави Богдан
Хмельницький. Походження гетьмана. Версії щодо місця народження Богдана Хмельницького.
Битва під Цецорою. Турецький полон. Тернистий шлях до булави. «Батько
психологічних воєн». Володар України. Між
двох вогнів. Таємниці дипломатії Богдана Хмельницького. Переяславська рада.
Березневі статті. Сучасники та нащадки про великого гетьмана
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Богдана
Хмельницького
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Богдана Хмельницького,
використовувати історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Богдана
Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Богдана Хмельницького;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Богдана
Хмельницького;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Богдана Хмельницького;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Богдана
Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Богдана
Хмельницького
|
||
|
Урок 17. Сини батька Хмеля. Сім’я Богдана
Хмельницького. Молдавська корона чи гетьманська булава? Гетьманство Юрася
Хмельницького
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Тимоша
і Юрія Хмельницьких
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Тимоша і Юрія Хмельницьких,
використовувати історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Тимоша і
Юрія Хмельницьких, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Тимоша і
Юрія Хмельницьких;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Тимоша і Юрія Хмельницьких;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Тимоша і Юрія
Хмельницьких та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистостей Тимоша і
Юрія Хмельницьких
|
||
|
Урок 18. Сподвижники великого гетьмана. Іван
Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай, Станіслав Морозенко. Полковник Данило
Нечай. Іван Богун: шлях від величі до Руїни. Максим Кривоніс: «Мандрівний
шотландець». Полковник Станіслав Морозенко
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписами сподвижників
Богдана Хмельницького
Учні повинні
уміти:
-
описувати постаті сподвижників Богдана Хмельницького,
використовувати історичні джерела для їх характеристик;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписами сподвижників
Богдана Хмельницького, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість
від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписами сподвижників Богдана Хмельницького;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписами сподвижників
Богдана Хмельницького;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписами сподвижників Богдана
Хмельницького;
-
зіставляти та порівнювати життєписи сподвижників
Богдана Хмельницького та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистостей
сподвижників Богдана Хмельницького
|
||
|
Урок 19. «Хмельницький галицької землі» Семен
Височан. Походження родини Височанів. Семен Височан. Ватажок повстання. Взяття
Пнівського замку. Соратник Івана Богуна. Лисянський полковник. Завершення
життєвого шляху
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Семена
Височана
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Семена Височана, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Семена
Височана, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Семена Височана;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Семена
Височана;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Семена Височана;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Семена Височана та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Семена
Височана
|
||
|
Урок 20. «Великий страх Московії» Іван Виговський. Шляхетський рід
Виговських. Генеральний писар Богдана Хмельницького. Гадяцька угода. Битва
під Конотопом. Сенатор і київський воєвода. Закінчення життєвого шляху Івана
Виговського. Загадка місцепоховання гетьмана
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана
Виговського
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Івана Виговського, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана
Виговського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Івана Виговського;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана
Виговського;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Виговського;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Виговського
та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Івана
Виговського
|
||
|
Урок 21. «Між молотом і на ковальнею». Петро
Дорошенко – штрихи до портрета. Онук козацького гетьмана.
Участь у Національно-визвольній війні. Дорога до гетьманства. Спроба
об’єднання Лівобережної та Правобережної України. Дипломатія Петра Дорошенка.
Знамениті нащадки гетьмана
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра
Дорошенка
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Петра Дорошенка, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра
Дорошенка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Петра Дорошенка;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра
Дорошенка;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Дорошенка;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Петра Дорошенка та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Петра
Дорошенка
|
||
|
Урок 22. «Урус-шайтан» Іван Сірко. Славний син
Слобожанщини. Як козаки мушкетерам помагали. Незмінний кошовий.
Суперечливість дій та вчинків. Лист турецькому султану: міфи і реальність.
Смерть Івана Сірка та доля його останків
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана
Сірка
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Івана Сірка, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана
Сірка, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Івана Сірка;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана Сірка;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Сірка;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Сірка та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Івана Сірка
|
||
|
Урок 23. Узагальнювальний
|
|
||
|
Уроки 24-26. Гетьман України і князь Священної
Римської імперії Іван Мазепа. Мазепи-Колединські і
Україна. Королівський повірений, що став українським гетьманом. Кавалер
ордена Св. апостола Андрія Первозванного. Семен Палій – колонізатор
Правобережжя. Повстання Палія 1702–1704 рр. Відносини між С. Палієм
та І. Мазепою. Постать полковника в народній творчості. Іван
Мазепа – союзник Карла ХІІ. Полтавська катастрофа. Останні дні
гетьмана. Культурно-освітня політика гетьмана. Іван Мазепа як поет і літературний
герой. Іван Мазепа в оцінках сучасників
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Івана
Мазепи
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Івана Мазепи, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Івана
Мазепи, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Івана Мазепи;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Івана
Мазепи;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Івана Мазепи;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Івана Мазепи та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Івана Мазепи
|
||
|
Урок 27. Гетьман-емігрант Пилип Орлик. Пилип Орлик –
дитинство та юнацькі роки. Права рука гетьмана Івана Мазепи. «Пакти і
Конституція прав і вольностей Запорізького війська». Невтомний борець за
незалежність українських земель. Швецький період життя Пилипа Орлика.
Вимушена мандрівка Європою. Відомий нащадок: Григір Орлик –
генерал-поручик Людовіка XV
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Пилипа
Орлика
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Пилипа Орлика, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Пилипа
Орлика, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Пилипа Орлика;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Пилипа
Орлика;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Пилипа Орлика;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Пилипа Орлика та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Пилипа
Орлика
|
||
|
Урок 28. Павло Полуботок. Козацько-старшинський рід
Полуботків. Друг російської корони чи «мазепинець»? Наказний гетьман.
Відносини з Малоросійською колегією. Візит до Петербурга та арешт. Таємниця
скарбів Павла Полуботка
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Павла
Полуботка
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Павла Полуботка, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Павла Полуботка,
визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Павла Полуботка;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Павла
Полуботка;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Павла Полуботка;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Павла Полуботка та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Павла
Полуботка
|
||
|
Урок 29. Останній гетьман України. Пастух Розум, що став
графом Розумовським. Президент Петербурзької академії наук. Відновлення
гетьманства в Україні. Відбудова Батурина. Реформи гетьмана Кирила
Розумовського. Наступ царизму. Ліквідація Гетьманщини. Останні роки життя
Кирила Розумовського
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Кирила
Розумовського
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Кирила Розумовського, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Кирила
Розумовського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Кирила Розумовського;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Кирила
Розумовського;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Кирила Розумовського;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Кирила
Розумовського та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Кирила
Розумовського
|
||
|
Урок 30. Петро Калнишевський – останній
кошовий отаман. Походження Петра Калнишевського. Шлях до влади. Поборник прав
Запорозької Січі. Зруйнування Нової Січі. Соловецький в’язень
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Петра
Калнишевського
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Петра Калнишевського, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Петра
Калнишевського, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від
сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Петра Калнишевського;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Петра
Калнишевського;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Петра Калнишевського;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Петра Калнишевського
та історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Петра
Калнишевського
|
||
|
Уроки 31-32. «Славний син Карпатських гір» Олекса
Довбуш. Правди та легенди про народження Олекси Довбуша. Походи О. Довбуша
1738–1743 рр. Польсько-шляхетські війська в боротьбі з опришками
О. Довбуша. Активізація загону опришків у 1744–1745 рр. Обставини
трагічної загибелі ватажка. Вірні побратимі Олекси Довбуша. Народна творчість
про ватажка. Олекса Довбуш в художній літературі. Образотворча довбушіана.
Образи Олекси Довбуша в музиці та кінематографії. Олекса Довбуш –
розбійник чи національний герой?
|
Учні
повинні знати:
дати подій, визначення понять і термінів, назви
історико-географічних об’єктів, історичних джерел, пов’язаних із життєписом Олекси
Довбуша
Учні
повинні уміти:
-
описувати постать Олекси Довбуша, використовувати
історичні джерела для його характеристики;
-
синхронізувати події, пов’язані із життєписом Олекси
Довбуша, визначати їх хронологічну послідовність, віддаленість від сьогодення;
-
використовувати у мовленні поняття і терміни, пов’язані
із життєписом Олекси Довбуша;
-
показувати на карті та встановлювати взаєморозміщення
основних історико-географічних об’єктів, пов’язаних із життєписом Олекси
Довбуша;
-
установлювати причинно-наслідкові зв’язки між фактами,
подіями, явищами, пов’язаними із життєписом Олекси Довбуша;
-
зіставляти та порівнювати життєписи Олекси Довбуша та
історичних постатей відповідного періоду;
-
висловлювати своє ставлення до особистості Олекси
Довбуша
|
||
|
Уроки 33-34. Узагальнювальні
|
|
||
|
Урок 35. Підсумковий
|
|
||
Література
Документи
1.
Бутич І. Два невідомі листи // Записки
НТШ. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ. – С. 319–327.
2.
Величко С. Літопис. В 2 т. – К.: Дніпро,
1991.
3.
Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. –
К.: Т-во «Знання України», 1992. – 192 с.
4.
Літопис Самовидця. – К., 1971.
5.
Олянчин Д. Пункти Івана Виговського українським
послам на варшавський сейм 1659 р. // Записки НТШ. – Львів,
1991. – Т. ССХХІІ. – С. 327–351.
6.
Острозький літописець // Галицько-Волинський літопис. –
Львів: «Червона калина», 1994. – С. 201–219.
Загальна література
1.
Довідник з історії України (А-Я): посіб. для серед.
загальноосвітніх навч. закл. – 2 вид., доопр. і доповн. – К.: Ґенеза,
2001. – 1136 с.
2.
Энциклопедия для детей. – Том 27. – Великие
люди мира. – М.: «Мир энциклопедий», 2005. – 640 с.: ил.
3.
Энциклопедия для детей. – Том 5. – История
России и ближайших соседей. – Ч. 1. – От древних славян до Петра
Великого. – М.: Аванта, 1999. – 688 с.
4.
Энциклопедия для детей. – Том 5. – История
России и ближайших соседей. – Ч. 2. – От дворцовых переворотов
до эпохи Великих реформ. – М.: Аванта, 1999. – 704 с.
5.
Енциклопедія Українознавства. – Львів: НТШ,
1993 – 2003.
6.
Антонович В. Про козацькі часи на Україні. –
К.: Дніпро, 1991. – 238 с.
7.
Апанович О. Розповіді про запорозьких
козаків. – К.: Дніпро, 1991. – 335 с.
8.
Бантыш-Каменський Д. История Малой России от
водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. – К.: Час,
1993. – 656 с.: ил.
9.
Боплан Г. Л. Опис України, кількох
провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь
Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. –
К.: Наук. думка.; Кембридж: Укр. наук. ін-т, 1990. – 256 с.: іл.
10.
Видатні постаті в історії України /IX-XIX ст./: Короткі біографічні нариси.
Історичні та художні портрети: довід. вид. – К.: Вища школа, 2002. –
359 с.: іл.
11.
Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо. –
К.: Наук. думка, 2004. – 310 с.
12.
Грабовецький В. Гуцульщина XIII–XIX ст. –
Львів, 1982. – 151 с.
13.
Грушевський М. Духовна Україна. – К.: Либідь,
1994. – 560 с.
14.
Грушевський М. Історія України-Руси. – В
11 т., 12 кн. – К.: Наук. думка, 1991. – 1998.
15.
Історичні постаті України: Історичні нариси. –
Одеса: Маяк, 1993. – 384 с.
16.
Історія Русів. – К.: Рад. письменник, 1991. –
318 с.
17.
Історія української культури. В 15 зшитках. – К.: АТ
«Обереги», 1993. – 720 с.
18.
Костомаров Н. Русская история в жизнеописаниях ее
главнейших деятелей. – В 3 кн. – Репринт. воспр. издание 1873–1888 гг. –
М.: Книга, 1991. – К. 2. – С. 59–97, 221–325.
19.
Крип’якевич І., Гнатович Б., Стефанів З. та ін.
Історія українського війська (від княжих часів до 20 рр.
XX ст.) – Львів: Світ, 1992. – 712 с.
20.
Максимович М. Киевъ явился градомъ великимъ…:
Вибрані українознавчі твори. – К.: Либідь, 1994. – С. 221–245,
339–345.
21.
Наливайко Д. Козацька християнська республіка
(Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках). –
К.: Дніпро, 1992. – 495 с.
22.
Січинський В. Чужинці про Україну. – К.:
Довіра, 1992. – 255 с.
23.
Семчишин М. Тисяча років української
культури. – К.: АТ «Друга рука», 1993. – 550 с.
24.
Україна і Польща в період феодалізму. – К.: Наук.
думка, 1991. – 140 с.
25.
Українська культура: лекції Д. Антоновича. –
К.: Либідь, 1993. – 592 с.: іл.
26.
Целевич Ю. Історія Скиту Манявського. – Івано-Франківськ,
1993. – 144 с.
27.
Шевальє П’єр. Історія війни козаків проти Польщі. –
К.: Томіріс, 1993. – 224 с.: іл.
28.
Шевчук В. Із вершин та низин. – К.: Дніпро,
1990. – 445 с.
29.
Шерер Жан-Бенуа. Літопис Малоросії, або Історія козаків-запорожців... –
К.: Укр. письменник, 1994. – 311 с.
30.
Щербатюк В. Історія регіонів України:
Лисянщина. – К.: Логос, 2002. – 428 с.
31.
Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – В
3 т. – Львів: Світ, 1990 – 1992.
