Історія України. 10 кл.

 Історія України. 10 кл.                                         Дата_______________

Тема. Україна в умовах наростання економічної і політичної кризи. Становище у воюючих державах.

Мета: з’ясувати причини й ознаки назрівання економічної і політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях в роки Першої світової війни та її вплив на погіршення соціально-економічного становища українських земель; розвивати навички аналізу джерел інформації, вміння робити висновки та узагальнення, висловлювати свою точку зору; спираючись на раніше отримані знання, підвести учнів до усвідомлення того, що війна це страшне лихо, яке руйнує продуктивні сили суспільства, призводить до страждань і трагедії народів

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Тестові завдання

1. Коли було сформовано легіон Українських січових стрільців?

а) Серпень 1914 р.;

б) серпень 1913 р.;

в) вересень 1914 р.;

г) жовтень 1914 р.

2. У якому місті формувався легіон Українських січових стріль­ців?

а) Станіслав;

б) Ковно;

в) Стрий;

г) Перемишль.

3. Вихованці яких воєнізованих молодіжних організацій склали основу УСС?

а)«Запорожець»,«Пласт», «Сокіл»;

б) «Сокіл», «Січ», «Пласт»;

в) «Січ», «Сокіл», «Запорожець»;

г) «Пласт», «Січ», «Запорожець».

4. Яка організація була ініціатором створення легіону УСС?

а) Союз визволення України;

б) Товариство українських поступовців;

в) Головна українська рада;

г) Українська соціал-демократична партія.

5. У який спосіб проводився запис до легіону?

а) На добровільних засадах;

б) на основі рекомендацій керівників воєнізованих організа­цій;

в) примусовим методом;

г) на розсуд командування австрійської армії.

6. Яка кількість охочих вступити до легіону прибула на місце формування?

а) 28 тис.;

б) 5 тис.;

в) 10 тис.;

           г) 30 тис.

7. Якою була кількість легіону УСС, визначена командуванням австрійської армії?

а) 1,5 тис.;

б) 2 тис.;

в) 5 тис.;

г) 2,5 тис.

8. Як звали першого командира Січових стрільців?

а) Д. Вітовський;

б) Р. Коссак;

в) А. Варивода;

г) М. Галущинський.

9. Скільки присяг і кому складали Українські січові стрільці?

а) Одну — на вірність Троїстому союзу;

б) одну — на вірність Україні;

в) першу — на вірність Україні, другу — на вірність Австро-Угорській імперії;

г) присягу не складали.

Відповідь: 1а; 2в; 3б; 4в; 5а; 6г; 7а; 8г; 9в.

Бесіда за питаннями

1. Які військово-політичні події відбулися на території України у 1914 році. Покажіть їх на карті.

2. Користуючись картою, порівняйте перебіг воєнних дій на українських землях у 1915 і 1916 рр.

3. Які події мали вирішальний вплив на хід війни у 1917 р.?

4. Як війна змінила життя українців?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Перша світова війна — одна із найбільш трагічних сторінок в історії людства.

• У війну було втягнуто 38 держав, що складало на той час 3/4 населення планети;

• мобілізовано 70 млн чоловік;

• близько 9 млн загинуло та померло від ран, 20,8 млн поранено;

• загальні збитки склали 180,5 млрд доларів;

• було зруйновано тисячі міст, сіл, підприємств, житлових будинків, сільськогосподарських угідь.

Найбільших втрат зазнали:

• Росія — 2 млн 300 тис. чол. і 60 % економічного потенціалу;

• Німеччина — понад 2 млн чол. і 33 % потенціалу;

• Австро-Угорщина — 1 млн 440 чол. і 41 % потенціалу.

Затяжна війна, що тривала зі змінним успіхом, призвела до глибокої економічної кризи в усій Російській імперії і особливо в Україні. Скорочувались посівні площі, гостро відчувався брак вугілля й металу. В містах не вистачало продовольства, виникли перебої в роботі транспорту. Нарощувала виробництво лише військова промисловість, проте зброю і боєприпаси не могли вчасно доставити на фронт. Війна демонструвала цілковиту нездатність існуючої влади розв’язати проблеми забезпечення фронту і рятування людей від голоду в тилу, особливо в містах. Всюди наростали революційні антивоєнні виступи.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях та її вплив на Україну

Евристична бесіда

1. Як розвивалася економіка України до Першої світової війни?

2. Які зміни відбулися в розвитку промисловості з початком війни?

3. Які саме галузі промисловості й чому розвивались з початком війни?

4. Як впливали на розвиток економіки постійні мобілізації?

5. Чи велися на території України воєнні дії в роки війни? Як це впливало на розвиток промисловості і сільського господарства?

Робота з діаграмами

Завдання

• Про що свідчать факти, вказані на даних діаграмах? Чи можна стверджувати, що війна негативно впливала на стан господарства України?

Від самого початку війна набула кровопролитного характеру. На фронтах гинули люди, а в тилу назрівала криза промислового виробництва. Тільки в Україні до січня 1917 р. погасло 36 доменних печей. Зменшилися посівні площі, на 200 млн пудів, порівняно з 1913 р., знизився валовий збір зерна, почалися перебої з продовольством. Уже в перші місяці військових дій на Україні було закрито понад 400 промислових підприємств, а протягом 1915–1917 рр. — понад 1 400. Обсяг промислового виробництва скоротився на 30–75 %, розвалювався транспорт. Зростали ціни, не вистачало продовольства. Державні витрати перевищували прибутки в 1914 р. — на 39 %, у 1915 р. — на 74 %, у 1916 р. — на 76 %.

Зростала інфляція. На 1915 p. офіційний курс карбованця знизився до 80 коп., а на кінець 1916 р. — до 55 коп. Купівельна спроможність карбованця на початку 1917 р. знизилася майже в 4 рази (1 крб. = 27 копійок).

Постійні мобілізації забирали й ставили під рушницю робочу силу. В Україні від виробництва було відірвано 4 млн чол. Тільки в кам’яновугільній промисловості Донбасу було забрано на фронт майже 40 % робітників. Також без чоловіків залишилася 1/3 селянських господарств України.

Робота з таблицею

В умовах кризи уряд Німеччини в листопаді 1917 р. проголосив утворення самостійного Польського королівства.

6 листопада 1917 р. імператор Австро-Угорщини Франц-Йосиф проголосив автономію Галичини у складі Польщі без розподілу на східну і західну частину. Українці Східної (української) Галичини віддавалися під контроль поляків.

Таким чином, під час Першої світової війни Російська та Австро-Угорська імперії опинились у стані гострої економічної та соціально-політичної кризи. Водночас війна призвела до посилення національного руху в багатьох країнах, в тому числі і на українських землях.

Прояви кризи:

економічні                          

• Значні людські жертви і матеріальні втрати;

• руйнація народного господарства, що призвело до зникнення товарів

широкого вжитку і продуктів харчування,;

• занепад селянських господарств;

• підвищення цін;

• нестача кваліфікованої робочої   сили;

• безробіття;

політичні

• голод      

• Царський уряд звинувачувався у некомпетентному керівництві;

• посилювались опозиційні настрої в Державній Думі: висувалися вимоги провести демократичні реформи і припинити репресії щодо українців;

• розпуск Думи;

• наростання страйкового руху робітників, селянські бунти

Український національний рух у роки війни

Воєнні дії під час Першої світової значно активізували й зробили масовими контакти східних та західних українців.

Йдеться насамперед про військовополонених вояків-українців, бранців австрійського та російського війська. Микола Ковалевський зауважував, зокрема, що «велике оживлення в життя тогочасного Києва внесли галицькі українці», які прибували до міста двома шляхами — як цивільне населення і як військові бранці. Галицькі заручники й виселенці брали активну участь у роботі українських культурно-освітніх інституцій. Наприклад, жандармський документ , датований червнем 1916 р., ретельно фіксує, що постійними відвідувачами «Українського клубу» у Полтаві є «галицийские заложники», які мешкали у місті.

У роки війни продовжував свою діяльність СВУ, який мав своїх повноважних представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Римі, Стокгольмі, Осло. У 1915 р. діячі СВУ почали видавати українською мовою у столиці Болгарії Софії газету «Робітничий прапор». Велику агітаційно-пропагандистську роботу СВУ розгорнув у таборах для військовополонених. На гроші, надані урядами Німеччини та Австро-Угорщини, СВУ, який перебрався зі Львова до Відня, а потім до Берліна, здійснював широку пропагандистську діяльність.

Його діячі виступали з лекціями і доповідями не тільки в Австро-Угорщині, а й у Німеччині, Болгарії, друкували статті, а головне — налагодили регулярне видання українською та іншими мовами (загалом 9) науково-популярних брошур про історичне минуле та сучасність України. Серед друкованих видань СВУ: «Кобзар» Т. Шевченка, праці корифеїв української історіографії М. Костомарова, В. Антоновича, Ф. Вовка, вченого-географа С. Рудницького, публіциста М. Лозинського, письменника Б. Лепкого. Надруковано також низку праць М. Грушевського, хоч він не був прихильником СВУ.

Погіршення економічного становища, поразки царських військ на фронтах, страйкова боротьба робітників зумовили розгортання селянського руху. Дедалі частішають випадки захоплювання поміщицької землі, потрави посівів і сінокосів, вирубки лісу. Разом із тим від 1915 р. набирають масовості такі вияви непокори селянства, як відмова платити податки, протидія реквізиції продовольства, худоби тощо. Загальна статистика непослуху владі вражає: всього від серпня 1914 р. до кін. 1916 р. в Україні зафіксовано понад 160 селянських рухів, з них на Поділлі — 50, на Київщині — 32, на Харківщині — 28. Приблизно у 20 % бунти супроводжувалися сутичками з поліцією та поміщицькою вартою, десь третина закінчувалася ув’язненнями заводіїв та активістів.

До виступів робітників і селян додалися виступи солдат. Звістки з дому про розорення їхніх господарств, злиденне життя сімей, незадовільне постачання армії зброєю, боєприпасами, харчами, амуніцією, нездатність генералітету змінити становище на краще, поразки в боях — все це дедалі більше посилювало робітничий і селянський рух.

Солдати дезертирували, відмовлялися йти в бій, убивали ненависних офіцерів, здавались у полон, тощо. З часом почалося братання з солдатами противника. 25–27 жовтня 1916 р. сталося повстання в Кременчуку. Солдати відмовилися їхати на фронт, побили й порозганяли офіцерів, звільнили з тюрми заарештованих товаришів. Повстання було придушене надісланим із Києва каральним загоном. Аналогічний виступ мав місце у грудні 1916 р. у Харкові, коли 222-й полк 34-го корпусу Особливої армії відмовився виступати на позиції. Таких фактів дедалі більшало.

Висновок. Піднесення національно-визвольного руху не тільки в Україні, а й по всій Росії свідчило про наближення нової революції. Дедалі відчутнішим ставало наближення національної катастрофи.

V. Закріплення та узагальнення знань

• У чому виявилося назрівання революційної кризи в Україні?

Назрівання революційної кризи в Україні

• Зростання недовіри до державної влади;

• глибока економічна криза;

• загострення становища народних мас;

• посилення виступів робітників, селян, солдат;

• неспроможність влади контролювати ситуацію в країн

«Бойові дії на українських землях під Першої світової війни».

Дата	Подія. Результат
Серпень–вересень 1914 р.	Галицька битва. Захоплення російською армією Гали­чини, Буковини, частини Карпат
Кінець 1914 — початок 1915 рр.	Позиційна війна на Східному фронті
Лютий 1915 р.	Австрійці звільнили Чернівці від російських військ
Березень 1915 р.	Взяття російською армією Перемишля
Квітень 1915 р.	Контрнаступ німецько-австрійських військ у Галичині. Відступ російської армії. Польща, Західна Україна, Західна Білорусь, частина Прибалтики опинилися під контролем Німеччини
Квітень–травень 1915 р.	Запеклі бої УСС із російськими військами на горі Ма­ківка в Карпатах. Відступ російських військ по всій лінії фронту
Осінь 1915 р.	Російська армія залишила Польщу, Литву, Буковину, Східну Галичину, частину Латвії та Білорусії, п’ять повітів Волині
Кінець 1915 — початок 1916 рр.	Стабілізація фронту. Позиційна війна
Травень–червень 1916 р.	Брусиловський прорив, наступ російських військ на Південно-Західному фронті під командуванням генера­ла О. Брусилова, прорив австрійської лінії фронту, за­хоплення російськими військами Східної Галичини, Буковини, Волині. Лінія фронту залишалась незмін­ною до літа 1917 р.
Весна–літо 1916 р.		Контрнаступ німецьких військ. Зупинено просування російської армії
Серпень–вересень 1916 р.		Битва УСС з російськими військами в районі гори Ли­соня під Бережанами
Червень 1917 р.		Невдалий наступ російської армії на львівському на­прямі. Витіснення російських військ з Галичини і Бу­ковини. Стабілізація фронту до укладення Брест-Литовського мирного договору між РСФРР і Німеччиною (3 березня 1918 р.)

VІ. Домашнє завдання

1.      Обов’язкове - опрацювати §12