Всесвітня
історія 9 клас
дата _______________
Тема:
Велика Британія у першій половині ХІХ століття
Мета:
охарактеризувати
основні ознаки економічного, політичного і суспільного життя країн Великої
Британії у 1815–1847 рр., проаналізувати
політику консерваторів та
лібералів; порівнювати різні
політичні течії; визначати причини
та наслідки парламентської реформи
та чартистського руху; оцінювати
діяльність історичних діячів означеного періоду.
Обладнання:
підручник «Всесвітня історія. 9 клас» О.В.Гісем,
О.О. Мартинюк , 2017
Тип
уроку: засвоєння
нових знань та вмінь .
Поняття:
промислова
революція, парламентська реформа, чартистський рух, торі, віги, хартія, білль.
Хід
уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ.
Актуалізація опорних знань
Історичний
диктант
1.
Система поглядів, розуміння певних явищ,
процесів це________(концепція)
2.
Прибічником консерватизму був _____(Томас Карлейль)
3.
Прибічник лібералізму, який вважав що
суспільство- це сукупність людей з їхніми власними інтересами (Ієремія Бентам)
4.
Вчення про ідеальне суспільство, що
грунтується
5.
на спільності майна, обов’язковій праці
та справедливому розподілі її результатів. Це (утопічний соціалізм)
6.
Назвати відомих французьких та
англійських утопістів
7.
Філософське, соціальне та політичне
вчення,розроблене німецькими мислителями Марксом та Енгельсом.(Марксизм)
8.
Суспільнополітична течія, що
заперечувала необхідність державної влади,виступала за повне самоуправління
громад, трудових колективів. (анархізм)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
По закінченні
епохи наполеонівських воєн і революційних
потрясінь для Європи
було дуже важливим
відновити економіку й зміцнити громадянський мир на континенті. В Англії
в цей час відбуваються зміни, які призводять до встановлення відносної
стабільності в суспільстві, триває становлення правової держави і
громадянського суспільства. До
середини XIX ст.
у країні зміцнився парламентський
режим, який сприяв утвердженню громадянського миру, перевага віддавалася
політиці реформ.
ІV.
Вивчення нового матеріалу
План
вивчення нового матеріалу
1.
Велика Британія у першій половині ХІХ ст.
2.
Перша парламентська реформа та її наслідки
3.
Чартизм
4.
Перехід Великої Британії до політики вільної торгівлі
1.
Велика Британія у першій половині ХІХ ст.
Політичний устрій Великої
Британії в першій половині ХІХ ст. На початку ХІХ ст. Велика Британія була
парламентською монархією. Монарх (король або королева) уособлював вищу
виконавчу владу. Він схвалював закони, призначав уряд, оголошував війни та
підписував мир тощо. Управляв державою уряд (Кабінет міністрів).
Законодавча влада належала
парламенту, який складався з двох палат — Палати лордів (перів) та Палати
громад. Палата лордів налічувала 459 перів, які отримували ці посади у спадок
або призначалися монархом. До Палати громад обирали депутатів (на початок ХІХ
ст. обирати могли тільки чоловіки, які мали досить високий майновий ценз —
із 14 млн населення Великої Британії тільки 220 тис. мали право голосу). Палата
громад приймала закони, а Палата лордів їх затверджувала.
Судова система була незалежна і
складалася із судів різних інстанцій. Суди присяжних розглядали громадські й
кримінальні справи. Судді призначалися парламентом довічно.
У державі склалася двопартійна
система. Партія торі (майбутня консервативна партія, представляла інтереси
великих землевласників та вищого духівництва) та партія вігів (майбутня
ліберальна партія, представляла інтереси великої буржуазії та частини
дворянства) боролися між собою за владу. Переможець виборів формував уряд, а
партія, яка програла, ставала опозиційною.
Економічний розвиток Великої
Британії. На початку ХІХ ст. країна перетворилася на наймогутнішу
індустріальну, торговельну та колоніальну державу. У 1815 р. на території
британської імперії, на Британських островах та в колоніях, проживало близько
200 млн осіб, чверть усього населення світу. На середину ХІХ ст. в країні
завершився промисловий переворот і Велика Британія посіла перше місце у світі
за рівнем розвитку виробництва (45 % промислової продукції світу). Британський
флот панує на морі. Формуються нові промислові райони — у західних і
північних районах Британських островів розвивається металургійна, вугільна,
текстильна промисловість, суднобудування. Основною формою виробництва стають
фабрики та заводи, зростає кількість великих підприємств. Найбільшого розвитку
набула текстильна промисловість. Британські товари витісняють товари інших
держав. Збільшується експорт. Велика Британія вивозить продукцію промислових
підприємств, а ввозить сировину. Лондон перетворився на світовий фінансовий та
торговельний центр.
Зростання промислового
виробництва приводить до збільшення попиту на сировину та продукти харчування,
а це, у свою чергу, сприяє розвитку капіталістичних відносин у сільському
господарстві.
У 1815—1816 рр. імперію охопила
економічна криза. Вона ускладнювалася тим, що декілька сотень тисяч
демобілізованих солдатів і матросів склали величезну армію безробітних. Крім
того, розорена війною Європа не потребувала величезної кількості британських
товарів. І такі економічні кризи охоплювали Велику Британію періодично — у
1825, 1836, 1847 рр. відбулися кризи перевиробництва.
«Хлібні закони». Після
розгрому наполеонівської імперії в Європі різко знизилися ціни на хліб. Для
захисту інтересів великих землевласників парламент, який контролювався торі,
прийняв так звані «хлібні закони». Цими законами були встановлені високі мита
на ввезення пшениці, що призвело до припинення ввезення зерна та зростання цін
на хліб усередині країни. Високі ціни погіршували становище пересічного
населення Британських островів, і в країні почалися виступи проти «хлібних
законів». У багатьох містах робітники почали знищувати машини, руйнувати
фабрики та заводи, розпочалися страйки. На ці дії уряд відповів репресіями,
проте в 1817 р. «хлібні закони» були припинені.
Економічний
спад, який розпочався у 1819 р., призвів до погіршення стану робітників і
загострення ситуації в країні.
2. Перша
парламентська реформа та її наслідки
Торі при
владі. До 1827 р. у Великій Британії при владі були торі, що відображалося
на політиці уряду. Прийняття «хлібних законів» з ініціативи торі загострили
ситуацію в країні. А економічний спад, який розпочався у 1819 р., ще більше поглибив
її. У Великій Британії посилюється страйковий рух і серед гасел з’являються не
тільки економічні, а й політичні вимоги.
На ускладнення
ситуації в країні уряд відповів посиленням репресивних дій. Так, у серпні
1819 р. в Манчестері була розігнана 80-тисячна маніфестація (загинуло та
було поранено близько 1000 робітників). Ця подія отримала назву «Манчестерська
бійня». Для унеможливлення подібних виступів парламент прийняв шість законів,
які в країні назвали «актами для затикання рота». Відповідно до цих актів влада
отримала право забороняти збори, проводити обшуки в приватних будинках,
заарештовувати та висилати до колоній осіб, які підбурюють до заколотів. Також
вводилася цензура, заборонялися мітинги й демонстрації.
На
початку 20-х рр. ХІХ ст. ситуація в економіці покращилась і уряд здійснив ряд
змін: були скасовані деякі мита на продукцію та сировину, що сприяло
пожвавленню промисловості й торгівлі. Також була скасована заборона на
створення професійних організацій робітників (тред-юніонів), робітникам
дозволялося вільно переселятися тощо. Проте економічна криза 1825 р. знову
загострила ситуацію в країні.
Віги
при владі. Перша парламентська реформа. У 1830 р. в країні загострилася
політична боротьба. Велика Британія перебувала під впливом подій у Франції та
змін на королівському престолі — королем став брат Георга IV (короля
Англії в 1820—1830 pp.) Вільгельм IV (1830—1837 pp.). За результатами виборів
більшість у парламенті отримали віги, які і сформували уряд на чолі з Чарлзом
Греєм.
Ситуація в країні продовжувала
загострюватися — британці громили збройні магазини, руйнували в’язниці,
підпалювали будинки аристократів. Королю та парламенту направлялися петиції з
вимогами провести парламентську реформу, відбувалися демонстрації та мітинги.
Під таким тиском
парламент у 1832 р. прийняв Білль про реформу. Відповідно до першої
парламентської реформи кількість виборців збільшилася до 670 тис. осіб (із 14
млн населення). Був зменшений майновий ценз — право голосу отримали всі
власники будинків у містах та орендарі в графствах (за умови певного щорічного
доходу). Також було ліквідовано 56 «гнилих містечок» та створені нові виборчі
округи. Робітники й дрібна буржуазія виборчих прав так і не отримали. Не
отримали виборчих прав і жінки. Таким чином, відбулися зміни у парламенті —
велика та середня буржуазія суттєво посилили свій вплив на політичне життя
країни.
Уряд Чарлза Грея
продовжував зміни. У 1833 р. було скасовано рабство в колоніях Великої Британії
та привілеї Ост-Індської кампанії. Того ж року парламент прийняв закон, який
обмежував тривалість робочого дня для дітей на текстильних фабриках. У 1834 р.
був прийнятий Закон про бідних, який скасовував спеціальний податок на бідних і
запроваджував робочі будинки. До цих будинків направлялися старі, безробітні та
сироти, де вони повинні були тяжко працювати. У 1835 р. відбулися
зміни в системі управління містами.
У 1837 р. королевою
Британської імперії стала Вікторія (1837—1901).
Створення схеми «Велика Британія в першій половині ХІХ ст.»
|
Велика Британія — об’єднане королівство Велика
Британія — держава, що виникла в результаті об’єднання Англії та
Шотландії (1707 р.) і Ірландії (1808 р.) — спадкоємна обмежена монархія
|
|
Монарх (король або королева) — володів вищою виконавчою
владою, мав право оголошувати війну або укладати мир, затверджувати закони,
впливав на роботу парламенту та уряду (затверджував уряд)
|
|
Законодавча влада
|
Виконавча влада
|
Судова влада
|
|
Двопалатний парламент — Палата лордів (перів) та
Палата громад.
Палата лордів — складалася з 459 перів, міста у
палаті передавалися в спадок, затверджувала закони, які приймала Палата
громад
Палата громад — складалася з депутатів, які обиралися
від громад, приймала закони та формувала уряд
|
Уряд, сформований більшістю Палати громад та затверджений
монархом, складається з прем’єр-міністра (голова уряду) та міністрів
|
Суди різної інстанції, існували суди присяжних (для
цивільних і кримінальних справ), судді призначалися парламентом довічно
|
Проміжний
висновок:виборча
реформа 1832 р. досягла компромісу між сільськогосподарською аристократією та
промисловою буржуазією. Після реформи буржуазія була визнана рівноправною
політичною силою в суспільстві.
3.
Чартизм
До відповідного
пункту підручнику, після його опрацювання , скласти 4 запитання.
Економічні кризи,
обмеженість першої парламентської реформи, прийняття закону про бідних,
створення робочих будинків, поширення ідей про загальні виборчі права привели
до розгортання у 30-ті — 40-ві рр. ХІХ ст. у Великій Британії руху,
відомого як «чартизм» (з англійської мови — charter — хартія).
У другій половині 30-х
рр. ХІХ ст. виникло декілька організацій, які стали основою чартистського руху:
у 1836 р. створення «Лондонської асоціації робітників» на чолі з В. Ловеттом, у
1837 р. виникнення «Демократичної асоціації» на чолі з Дж. Гарні, у 1838 р.
заснування Ф. О’Коннором Великого Північного союзу.
У 1838 р. був
оприлюднений проект закону про виборчу реформу Вільяма Ловетта «Народна
хартія». Чартисти вимагали запровадження загального виборчого права для
чоловіків з 21 року, скасування майнового цензу для кандидатів у депутати до
парламенту, рівного представництва і зрівняння виборчих округів, таємного
голосування на виборах, оплати роботи депутатів із державної скарбниці,
проведення щорічних виборів депутатів.
У
1839 р. зібрався Перший з’їзд чартистів, на якому розглядалися питання
організації діяльності зі збору підписів на підтримку «Народної хартії». Серед
чартистів виникло дві течії: представники «течії моральної сили» виступали за
мирний, легальний шлях боротьби, а робітники лондонських передмість і шахтарі
закликали до революційної боротьби («течія фізичної сили»).
Збір
підписів під першою Хартією супроводжувався мітингами та демонстраціями. У
липні 1839 р. було зібрано понад 1 млн підписів і петицію вручено Палаті громад.
Парламентарі розглянули Хартію та відхилили її. Це викликало хвилю
протестів — у Бірмінгемі розпочався страйк, який супроводжувався сутичками
з поліцією та пожежами, у Ньюпорті озброєні чартисти напали на в’язницю.
Сутички, страйки та мітинги прокотилися всією країною і були жорстоко придушені
поліцією. Наприкінці 1839 р. були засуджені сотні чартистів. Розпочався занепад
руху чартистів.
У Манчестері в 1840 р.
було створено Національну чартистську організацію, яка очолила чартистський рух
на другому етапі в 1840—1842 рр. 2 травня 1842 р. Другу хартію з 3,5 млн
підписів було доставлено до парламенту. У новій Хартії до політичних вимог були
додані соціальні питання, питання становища робітників. Незважаючи на масовий
рух, парламент відхилив і цю петицію. Страйки, мітинги та демонстрації знову
були придушені поліцією. Чартистський рух знову пішов на спад.
У квітні 1845 р. до
парламенту було доставлено Третю Хартію, яку підписали понад 5 млн осіб. Проте
парламентарі навіть не розглядали її, оголосивши, що підписи підроблені. Спроби
розпочати страйки та збройні повстання завершилися невдачею, і до 1848 р.
чартистський рух пішов на спад і невдовзі припинив своє існування.
Хоча чартистський рух
і не досяг успіхів, він заклав підвалини подальшого розвитку суспільства. Влада
поступово змінювала свою політику, беручи до уваги масовий робітничий рух. Це
проявилося і в забороні «хлібних законів», і у встановленні 10-годинного
робочого дня для жінок і дітей, і в наступних парламентських реформах/
4. Перехід
Великої Британії до політики вільної торгівлі
Важка боротьба за
скасування «хлібних законів» тривала протягом десятиліть. У 30-ті рр. ХІХ ст.
була створена «Ліга боротьби з хлібними законами» на чолі з Р. Кобденом і Дж.
Брайтом. До цієї боротьби залучилися різні верстви населення, кожна з яких мала
свої завдання. І тільки страшний голод 1845—1846 рр., який забрав життя понад
півмільйона британців, змусив парламент скасувати «хлібні закони». Ввізні мита
на продовольчі товари та сировину були зменшені.
Скасування мит привело
до поступового зниження вартості англійських товарів, що сприяло розвитку
експорту. Велика Британія перейшла до політики вільної торгівлі.
V. Закріплення знань учнів.
Бесіда
1. Охарактеризуйте економічне становище Англії.
2. Чому головною проблемою в
англійському суспільстві стала необхідність парламентської реформи?
3. Які демократичні вимоги містилися в Народній
хартії? Чим вони відрізнялися від здійсненої парламентської реформи 1832 р.?
4. Чому парламентська реформа 1832 р. не
зупинила боротьбу за реформування виборчого права?
5. Чи змогли досягти поставленої мети чартисти?
Свою відповідь поясніть.
Словниковий диктант
Наведіть визначення понять: парламент,
«хлібні закони», лудизм, «акти для затикання рота», «Манчестерська бійня»,
«гниле містечко», чартизм.
V. Підсумки уроку
Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.
Основні висновки:
• Велика Британія стала першою
державою, у якій завершився промисловий переворот і відбулося формування
індустріального суспільства. Завдяки цьому країна посіла перші позиції в
промисловості, торгівлі та фінансах;
• у першій половині ХІХ ст. у
Великій Британії формується механізм вирішення соціальних проблем, закладаються
засади правової держави, підґрунтя для створення громадянського суспільства.
VІ.
Домашнє завдання
2.
ТЗ: порівняти діяльність торі та вігів
Немає коментарів:
Дописати коментар