Національно-визвольні повстання українського народу 20-30-х років XVII ст. 8клас

Тема: Національно-визвольні повстання українського народу

             20-30-х років XVII ст.

Мета: розкрити причини, хід та наслідки національно-визвольних повстань

українського народу у 20-30-х роках XVII ст.; розвивати критичне мислення

на основі аналізу історичних джерел; виховувати  в учнів почуття

патріотизму на прикладах героїчної боротьби повстанців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:підручник, ілюстраційний матеріал, дидактичні матеріали: карточки з завданнями,

                                                          Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

« Мозковий штурм».

1.                 Назвіть хронологічні рамки періоду « Доба морських походів» козаків?

2.                 Як ви думаєте, чому цей період був так названий?

Індивідуальна робота на картках

1.Яке з висловлювань є правильним?

а) Морські походи козаків на початку XVII ст. стали відповід­дю Речі Посполитої на набіги татар

б) У першій половині XVII ст. в архітектурі на українських землях поширюється стиль бароко

в) Гетьман П. Сагайдачний на чолі козацького війська у 1620— 1621 рр. здійснив успішний похід на Москву

г) Перша половина XVII ст. відзначалася примиренням право­славної і греко-католицької церков

2.Яка подія пов'язана з походом П. Сагайдачного на Туреччину і Крим?

а)Хотинська війна

б)Берестейська битва

в)Захоплення Варни, Синопу, Кафи

г)Битва на Жовтих Водах

3.Який король Речі Посполитої погодився офіційно визнати (ле­галізувати) відновлення православної ієрархії?

а) Стефан Баторій       

б) Сиґізмунд II Авґуст

в) Сиґізмунд III  

г) Владислав IV

4.Укажіть хронологічні межі доби героїчних походів україн­ського козацтва.

а)Останні два десятиліття XVI ст.

г)Кінець XVI — перше десятиліття XVII ст.

в)Перші два десятиліття XVII ст.

г)20—30-ті рр. XVII ст.

4.Коли відбулася Хотинська війна?

а) 1616 р.  

б) 1620 р.

в) 1621р.   

г) 1624 р.

5.У якому році гетьман П. Конашевич-Сагайдачний на чолі 20-тисячного козацького війська здійснив похід на Москву, підтримуючи польського короля Сиґізмунда III?

а) 1605 р.  

б) 1611р. 

в) 1616 р.  

г) 1618 р.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Сьогодні ми перегорнемо з вами ще одну героїчну сторінку в історії українського народу. Період національно-визвольних повстань 20-30 рр.  17 ст.,  які стали передднем великої Національно-визвольної війни під проводом

Б. Хмельницького. Ми повинні знати і шанувати тих, хто своїм героїзмом поклав основи національного росту населення. Цей період вивчають і вивчали не тільки історики, а й описували у своїх творах поети, письменники і змальовували художники.

(вчитель показує учням «Кобзар» Т.Г. Шевченка, картину В. Шаталіна

«Битва під Переяславом»)

   Кредом нашого уроку є слова Т. Г. Шевченка із поеми « Тарасова ніч»

                                        Україно! Україно!

                                        Серце моє, ненько!

                                        Як згадаю твою долю,

                                        Заплаче серденько !

IV. Актуалізація опорних знань учнів.

« Евристична бесіда»

1.                 Як на вашу думку, дата перше липня 1569 року пов’язана із українським народом? (прийняття Берестейської унії)

2.                 Як змінилося становище українського населення у складі Речі Посполитої?

3.                 Чи були спроби національної боротьби українського народу?

V. Повідомлення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці продовжимо дізнаватися про героїчні подвиги козаків, адже кожний «Козак»(слайд 1)

Кмітливий

Озброєний

Запальний

Азартний

Компанійський

Повідомлення теми (слайд 2)

   Метою нашого уроку є розкрити причини, хід, наслідки національно-визвольних повстань 20-30-х років 17 ст. Показати неминучість повстань, та їх вплив на національну свідомість українського населення.

Сьогодні ми працюватимемо за таким планом ( слайд 3).

                                        План.

1.                 Причини повстань 20-30-х років17 ст.

2.                 Козацько-польський збройний конфлікт 1625 року.

3.                 Повстання 1630 року під проводом Тараса Федоровича (Трясила).

4.                 Повстання Івана Сулими 1635 року.

5.                 Національно визвольне повстання 1637-1638 рр.

1.Причини повстань 20-30-х років17 ст.

Проблемне запитання.

Про яку важливу подію, яка змінила хід історії ви вивчали на попередньому уроці? (хотинська війна)

  На основі моєї розповіді і вимог визначимо причини повстань.

У Хотинській війні Річ Посполита виграла, а козацтво програло, тому що обіцянки, які дав король Сигізмунд ІІІ П. Конашевичу-Сагайдачному, не виконав:

·        У жовтні  1621 р. скорочено реєстр до 3000 козаків;

·        Не було виплачено козаком обіцяних грошей за участь у війні;

·        Розореність польськими панами маєтків реєстрових козаків.

    Козаки створювали на Київщині села, зберігаючи військовий устрій, і відмовлялися виконувати накази панів. Розгорталося масове « покозачення» селян і міщан.

   У 1621-22 рр. козаки зверталися до Сигізмунда ІІІ з петиціями, де зобов’язувалися не нападати на турецькі володіння і Крим, якщо король задовольнить їх вимоги. ( вчитель роздає учням вимоги)

 ( учні доповнюють схему заздалегідь підготовлену на дошці).

Прийом « Коротше – ще коротше»

Причини  національно-визвольних повстань

Посилення польською шляхтою національного гноблення

Зростання соціальних суперечностей, утисків козацтва та селян польськими панами

Релігійний наступ в Україні. Обмеження та утиски православної віри

20-30-х рр.. 17 ст.

                 

                  ↓                                                 ↓                                                             ↓

 національні                             соціальні                                          релігійні

перевіримо чи правильно ми зазначили вимоги (слайд 4)

В ході розповіді заповнити таблицю:

Заповніть таблицю «Козацькі повстання 20—30-х рр. XVII»

Дата	Організатор	Передумова	Основний перебіг подій

2.Козацько-польський збройний конфлікт 1625 року.

Занепокоєний масовим покозаченням українців, які, запроваджуючи власне самоврядування, відмовлялися коритися владі, уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу проти козаків.

У вересні 1625 р. великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський з 30-тисячним військом вирушив із Бара на Подніпров`я. Козацькі загони, очолені Марком Жмайлом, зустрівши поляків поблизу Канева, вдало відбивалися. (За одним із джерел рід Жмайло походить з с.Кульчиці. Відомо, що до 1625 року як його обрали гетьманом Жмайло брав участь у Хотинській битві (1621 р.).Подальша доля Жмайла невідома.)(слайд 5-6)

Особливо відчутних втрат польське військо зазнало біля Курукового озера.

Це змусило польське командування вдатися до мирних переговорів, які було завершено укладенням компромісної угоди. Від козаків Куруківську угоду підписував Михайло Дорошенко, обраний гетьманом замість Жмайла.

Куруківська угода

Угода передбачала:

1)козацький реєстр до 6 тис.; ті ж, хто не увійшов до списку, мусили повернутися до маєтків своїх власників;

2)одна тисяча козаків мала постійно перебувати на Запорожжі, щоб перешкоджати втечам селян.

Козаків зобов’язували:

1.     не втручатись в релігійні справи;

2.     відмовитися від морських походів;

3.     не підтримувати зносин з іншими державами.

Куруківська угода встановлювала чіткий устрій реєстрового козацтва за територіальним принципом.

Було створено шість полків реєстровців: Білоцерківський, Канівський, Корсунський, Переяславський, Черкаський і Чигиринський по тисячі вояків у кожному. Кожен полк складався із десяти сотень.

Військова влада над реєстровцями належала старшому (гетьману), якого обирала загальновійськова рада й затверджував польський уряд.

Запитання на закріплення:

Як ви оцінюєте умови Куруківської угоди?

До чого, на вашу думку, повинна була призвести ця угода?

Для подальшої роботи учнів об’єдную у 4 групи.

Учні на попередньому уроці отримали завдання і зараз будуть презентувати свої роботи.

Додаткові завдання для груп.

Для 1 групи

Знайти в творі «Тарасова ніч» Т. Г. Шевченка слова, де Трясило закликає народ   приєднатися до повсталих козаків. Знайти опис «тарасової ночі», яка відбулася 20 травня 1630 року.

Для 2групи.

Проаналізуйте джерело із підручника. Яке значення для козаків мала побудова фортеці Кодак?

Для 3 групи.

Чому, на вашу думку, повстання зазнало поразки?

Для 4 групи

Чому кожне наступне повстання ставало все масовішим і масштабнішим?

(Після виступу кожної групи вчитель ставить творче запитання, яке заставляє дітей критично мислити.)

1 група

Повстання 1630 року під проводом Тараса Федоровича (Трясила) (слайд7,8)

(Козацький отаман кримського походження. Вперше його у писемних джерелах згадують під ім’ям – Хасан. У 1618 році прийняв християнство та отримав січове ім’я - Тарас Трясило Приймав участь у Тридцятирічній війні. 1629 р. – кошовий отаман нереєстрових козаків . 1630 р. –організатор козацького повстання. У козацьких літописах говориться, що Тарас Федорович помер через дев'ять років після повстання – 1639 році.)

Причини повстання

Куруківська угода посилила суперечності між козаками - тими, хто потрапив до реєстру і тими, хто залишився поза ним. А що останніх була більшість, то загроза нових спалахів козацького невдоволення залишилася.

До того ж, ситуація в Україні ускладнювалася запровадженням нового загальнодержавного податку. Не вщухали конфлікти на релігійному ґрунті.

Аби витримати населення в покорі, польський уряд удався до сили: на Київщину було відправлено значну частину коронного війська. Але ці нерозважливі дії тільки погіршили становище.

Мешканці міст і сіл бралися до зброї. Десятки тисяч утікачів збиралися на Січі. Так визріло нове повстання.

Хід повстання

Нереєстровці обрали гетьманом Тараса Федоровича, більше відомого під прізвиськом Трясило.

У березні 1630 р. він зі своїм військом підійшов до Черкас, а звідти рушив до Корсуня, після здобуття якого на бік Федоровича перейшла більшість реєстровців.

Польський уряд з метою придушення повстання відправив у каральний похід коронне військо.

Вирішальні бої між повстанцями й польським військом сталися під Переяславом. Вони тривали протягом трьох тижнів. 20 травня 1630 р. козаки влаштували карателям "Тарасову ніч".

Переяславська угода 1630 р.

Причини укладення:

1.     успішні дії повстанців;

2.     чутки про дипломатичні контакти козаків з Московією, Кримом та Швецією;

3.     невдоволення польських найманців, яким затримували платню.

Зміст:

1.     Підтверджувала умови попередньої - Куруківської.

2.     Щоправда, козацький реєстр було збільшено до 8 тис.: до реєстру вписувалися козаки, вилучені з нього на початку року.

3.     Козаки отримували право самі обирати собі гетьмана.

Завдання: Порівняйте Куруківську та Переяславську угоди: визначне спільні та відмінні риси.

2 група

Повстання Івана Сулими 1635 року.(слайд9,10)

(Дрібний шляхтич. Гетьман нереєстрового козацтва. Народився у с. Рогощах (Чернігівська область). Приймав участь у морських походах із Самійлом Кішкою. У 1605 році взяли у турецький полон, де провів 15 років. Організував втечу з турецької галери. Прибувши на Січ, Іван Сулима організовує численні морські походи проти Туреччини. У 1635 році був по-зрадницькому схоплений поляками за сприяння старшини реєстрових козаків; за рішенням сейму Івана Сулиму та декількох його сподвижників було страчено на центральній площі у Варшаві.)

Причини повстання

1.                 Протягом 1632-1634 рр. тисячі козаків брали участь у польсько-московській (Смоленській) війні. Коли ж 1634 р. між Москвою та Варшавою було підписано Поляновський мирний договір, польський уряд укотре вдався до спроби ліквідувати козацтво. До цього поляків спонукали постійні скарги на запорожців урядів Туреччини і Криму. Через козацькі походи відносини між Річчю Посполитою і цими державами настільки загострилися, що постала загроза війни. Вже в лютому 1635 р. сейм Речі Посполитої затвердив спеціальну постанову "Про припинення козацької сваволі", на територію Наддніпрянщини було введено загони коронного війська.

2.                 Крім того, з метою контролю над козаками передбачалося збудувати в пониззях Дніпра, поближче до Запорозької Січі, потужну фортецю, у якій постійно перебувала б польська залога. Вояки залоги мали б перешкоджати втікачам, які прагнули потрапити на Низ, а також перекрити головний шлях постачання Запорожжя провіантом і боєприпасами.

Спорудження Кодацької фортеці

·                                 Фортецю вирішили будувати на правому березі Дніпра біля першого порога - Кодацького.

·                                 Будівництво очолив французький військовий інженер, найманець польського короля Гійом Левассер де Боплан.

·                                 Фортецю Кодак спорудили швидко: будівельні роботи тривали чотири місяці, і вже до середини літа 1635 р. вона була цілком готова.

·                                 У Кодаку розмістилася польсько-шляхетська залога, якою командував французький офіцер Маріон.

Здобуття Кодака запорожцями

·                                 Будівництво Кодака вкрай обурило запорожців. Вони обрали гетьманом Сулиму, який розробив план зруйнування Кодака й розіслав універсали із закликом до боротьби. На початку серпня 1635 р. козацьке військо виступило із Січі.

·                                 Іван Сулима скористався відсутністю коронного війська й частини реєстровців, які тоді воювали в Прибалтиці. Запорожці легко оволоділи Кодаком і частково зруйнували фортецю. Завершивши операцію, козаки відійшли на Запорожжя, де на одному з островів спорудили табір.

·                                 Наприкінці серпня розпочався похід проти запорожців.

·                                 Становище повстанців ускладнювалося. Похолоднішало, забракло харчів і палива. У таборі зростало невдоволення. Цим і скористалися зрадники, вони схопили козацького ватажка та його найближчих помічників і видали їх полякам.

3 - 4  група

       Національно визвольне повстання 1637-1638 рр. під проводом

3 – група Павла Павлюка(слайд 11,12)

(Місце та рік народження невідомі. Згадується в серпні 1630р. відколи Павло Бут брав участь у козацькій раді на Масловому ставі.1635 року Бут перебував у складі запорожців Івана Сулими. Під час зруйнування фортеці Кодак був схоплений, але Павла Бута було помилувано. На початку 1637 року здійснював  вдалий військовий похід проти Туреччини. У червні 1637 році Павла Бута обрано гетьманом. Тоді ж одразу очолює козацьке повстання, під час якого потрапив у полон та у лютому 1638 року – страчено.)

Жорстока розправа над Сулимою та його подвижниками сама по собі не здатна була придушити козацький рух.

·                                 Тому уряд Речі Посполитої вирішив переглянути реєстр Війська Запорозького й вилучити з нього всіх неблагонадійних. Такі дії польських можновладців стали приводом до нового повстання.

         Новим великим виступом стало національно-визвольне повстання 1637—1638 рр., очолюване Павлом Бутом (Павлюком), Яковом Острянином (Остряницею) і Дмитром Гунею, Поштовхом до початку пов­стання стала проведена наприкінці квітня 1637 р. польним гетьма­ном Миколою Потоцьким «чистка» козацтва, унаслідок якої в реєстри залишилися лише ті, за кого ручалися місцеві старости.

Його очолив полковник реєстровців Павло Павлюк (Бут)- обраний на Січі гетьманом нереєстрового козацтва. Виступаючи під гаслами знищення зрадників старшин-реєстровців, боротьби з «ляхами», захисту православної віри і «наших колотих вольностей», повстанці закликали приєднатися до них решту населення. Досить швидко Бут зібрав під свої знамена майже 10 тис. осіб. Однак повстанські загони діяли роз'єднано й були погано озброєні.

                  Наприкінці грудня 1637 р. польська армія, очолювана Миколою Потоцьким, виступила проти бунтівників. 16 грудня 1637 р. у вирі­шальному бої 15-тисячної польської армії з 10-тисячним козацьким військом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали поразки. Вони відступили, але потрапили в оточення й змушені були .{датися Потоцькому. Бута інших козацьких ватажків, виданих старшиною полякам, пізніше стратили у Варшаві.

        Однак повстання не припинилося.

Головна битвам між ворогуючими сторонами відбулася 6 грудня 1637 р. під Кумейками. Повстанці зазнали поразки.

"Ординація..." 1638 р.(слайд13)

1 березня 1638 р. у Варшаві розпочав роботу сейм, який ухвалив постанову під назвою "Ординація Війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої".

·        Йшлося про потребу застосування проти повстанців військової сили.

·        "На вічні часи" козаків позбавляли права обирати старшин.

·        Заборонялося також козацьке судочинство.

·        Реєстрове військо було обмежене до 6 тис. козаків.

·        Без дозволу урядового комісара під загрозою смерті ніхто не мав права іти на Запорожжя.

·        Козакам не дозволялося поселятися в містах, крім прикордонних - Черкас, Чигирина і Корсуня.

·        Два полки реєстровців, заступаючи один за одного, мали постійно стояти на Запорожжі.

4 - група Якова Острянина, Дмитра Гуні.

Яків Стефан Іскра-Острянин (слайд14 )

Народився в ОстрінаЧернігівщині в козацькій родині. Приймав участь як реєстровий полковник у Смоленській війні 1633 року. На Січ прибув після придушення повстання Павла Бута у 1637 році. На початку1638року був обраний гетьманом нереєстрового козацтва та отримав прізвисько Остряниця.

Навесні 1638 року очолив козацьке повстання. Після поразки оселився на Слобідській Україні, приймав участь  у боротьбі проти татар. Убитий рядовими козаками під час заворушення зі старшиною.

Гуня Дмитро Тимошович (слайд15 )

Роки народження і смерті невідомі. Походив з козацької родини Київщини. Подробиці біографії Гуні маловідомі. На початку 30-х років XVIIст. очолював козацькі виправи проти Туреччини та Кримського ханства. У 1637р. брав участь у повстанні під проводом Павла Павлюка. Навесні 1637 р. був обраний полковником війська повсталих козаків. Після полону Павлюка, Гуня, захопивши польську артилерію, на чолі козацького загону прорвався на Запоріжжя. В січні 1638 р. Гуню обрали кошовим отаманом. Приймав участь у козацькому повстанні з Яковом Острянином. Після невдалого бою під Жовнином, відійшов до гирла річки Сули та тривалий час намагався чинити опір польському війську. Сили були нерівні, тому вимушений був здатися. Подальша його доля невідома.)

Новий етап повстання

·                                 Наприкінці березня 1638 р. кілька загонів запорожців, очолюваних Яковом Острянином, Дмитром Гунею і Карпом Скиданом, вийшли із Січі й рушили на Київщину та Полтавщину. Дорогою до січовиків приєдналися численні озброєні загони селян і міщан.

·                                 Повстанці вирішили зупинитися під містечком Говтвою. 1 травня 1638 р. там стався переможний бій із поляками.

·                                 Так під владою повсталих опинилася вся Полтавщина. Щоб остаточно розбити ворога, Острянин повів військо під Лубни, проте облога Лубен виявилася невдалою. Зазнавши численних утрат, повстанці відійшли до Жовнина і стали там табором.

·                                 Під Жовнином (31 травня - 10 червня 1638 р.) знов стався бій, внаслідок якого сили повстанців було розпорошено. Тяжко поранений Карпо Скидан потрапив у полон і, ймовірно, був страчений.

·                                 Острянин із козацькою кіннотою виявився відрізаним від табору і, вирішивши, що битву програно, з частиною козаків перейшов на порубіжні з Московською державою землі майбутньої Слобожанщини.

·                                 Повстанці, які залишилися в таборі (близько 20 тис.), обрали гетьманом Дмитра Гуню і продовжували боротися. У ніч проти 10 червня Гуня організував відступ 10 тис. козаків. Над старим дніпровським річищем, в урочищі Старець, повстанці заклали новий табір.

Близько двох місяців (червень-липень) козаки вперто билися з ворогом. Проте становище в таборі погіршувалося. Не кращими були справи і в поляків. Командування обох сторін вирішило вдатися до переговорів. Незабаром козацька старшина пристала на умови, запропоновані польським урядом. У їх основу було покладено "Ординацію Війська Запорозького...".

Якими були наслідки повстань?

Наслідки

1.     Масове покозачення населення.

2.     Поширення ідей національного визволення серед українського населення.

3.     Набуття досвіду визвольної боротьби.

4.     Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства.

5.     У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків.

6.     Чітко визначалася мета «Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої»

Причини поразки.

1.     програма ще не стала загальнонародною;

2.     розпорошеність сил;

3.     о’єднання сил потребувало часу;

4.     десятиліття «золотого спокою» для України було часом гуртування й нагромадження сил перед новим змаганням.

Висновок

Незважаючи на те, що козацькі повстання 20—30-х років XVII ст. завершилися поразкою, вони мали важливе значення для розгортан­ня національно-визвольної боротьби українського народу. Козаки вперше зі зброєю в руках виступили на захист православ'я, проти польського панування на українських землях. Повстання сприяли накопиченню досвіду боротьби, у його свідомості вкорінювалося ро­зуміння необхідності боротьби за національне визволення.

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Закріплююча гра «Пригадай»

(вчитель показує карточки з датами, прізвищами, подіями, а діти пояснюють що це)

1625 р. — виступ гетьмана Марка Жмайла проти польської влади;

1630 р. — повстання під проводом Тар: Федоровича (Трясила);

1635 р. — зруйнування Козацької фортеці Іваном Сулимою;

1637—1638 рр. — козац повстання під проводом Павла Бута, Якова Остряні  і Дмитра Гуні;

1638 р. — прийняття «Ординації Війська Запорозького».

VІ. Підсумок уроку

Рефлексія

1. Найбільше мене сьогодні вразило...

2. На сьогоднішньому уроці я вперше дізнався...

3. Я хотів би більше почути про...

Ця тема є надзвичайно актуальною сьогодні, нам треба переймати козацький дух для утвердження нашої держави на світовій арені.

Надіюся, що ми подолаємо економічну кризу в країні, взявши  за приклад дух козаччини, натхнення досягти успіху. Дійсно, ватажки національно – визвольних повстань, принесли на олтар власне життя не з розрахунку на вдячність і шану, а тому, що не могли чинити інакше. Їхніми вчинками керувала совість. Їхня життя підтверджує те, що прометеїзм існує, що це не така вже й вигадка давніх греків. Сьогоднішня наша розмова показала, що іскорки від вогню сердець мужніх козаків тривожать нас і дотепер

VIІ. Домашнє завдання. Опрацювати параграф 11, записати та вивчити хронологію подій, виконати завдання 16 (таблиця), за бажанням підготувати повідомлення про П. Могилу.